Росія порушила кримінальну справу щодо знесення статуї Конєва

Слідчий комітет Росії порушив справу проти чеських громадянин за знесення пам'ятника на території Чехії. МЗС Чехії вважає це неприпустимим.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про реабілітацію нацизму за демонтаж пам'ятника радянському воєначальнику, маршалу Івану Конєву в Празі, повідомляється на сайті відомства.

Слідство вважає, що муніципальна влада у Празі порушила міждержавні домовленості між Чехією та РФ.

Пам'ятник радянському маршалу Івану Коневу був демонтований 3 квітня. Це рішення було прийнято минулого року радою району Прага-6, на території якого стояв памʼятник.

 

Як повідомляє "Україна молода", МЗС Чехії відповіло Росії критикою через криміналізацію демонтажу монумента.

"Якщо російські органи продовжуватимуть в тому ж дусі, це буде сигналом, що вони втратили інтерес до розвитку взаємно вигідних відносин між Росією та Чехією", - наголосили чеські дипломати.

У заяві йдеться про те, що меморіал маршалу "є воєнним пам'ятником, а тому його не стосується Договір про дружні відносини і співпрацю 1993 року". При цьому перенесення скульптури не розходиться із положеннями договору.

МЗС також наголошує, що "місцеве самоврядування в Чеській Республіці є невіддільною складовою конституційного ладу" і що "відкриття кримінальної справи щодо демократично обраних її представників за виконання ними їхніх повноважень з погляду Чехії є неприпустимим".

Чеське МЗС також нагадує російській стороні, що Чехія на своїх теренах належним способом дбає про 4224 воєнних поховань, меморіалів чи пам'ятників, до яких, на відміну від скульптури маршала Конєва, відноситься положення Договору 1999 року між урядом Чеської Республіки та урядом Російської Федерації про взаємне утримання воєнних поховань.

У той самий час, зазначається в заяві, на теренах Російської Федерації досі не були поновлені воєнні пам'ятники загиблим чехословацьким легіонерам в Самарі, Новокуйбишевську та інших місцях Росії.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.