Спецоперація СБУ на алеї Героїв Небесної Сотні. Пошкоджено пам'ятку революції Гідності

На алеї Героїв Небесної Сотні 14 квітня під час спецоперації СБУ постраждала історична пам'ятка – ліхтарний стовп зі слідами пострілів, зроблених у лютому 2014 року

Як повідомляє Генеральний директор Національного Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, на алеї Героїв Небесної Сотні 14 квітня постраждав об'єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп – частина пам'ятки історії "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року" (охоронний № 946-Кв).

Працівники СБУ затримали чоловіка, який представлявся працівником Кабміну та пропонував за гроші працевлаштування в органах державної влади – таку інформацію подає офіційний сайт Служби безпеки України. 

 

У процесі затримання підозрюваного розгорнулася ціла спецоперація з гонитвою і стріляниною. У результаті сталося ДТП – водій білого "Лексуса" звернув на алею Героїв Небесної Сотні (яка закрита для транспортного руху, але є проїзною для обслуговування готелю "Україна"), не впорався з керуванням, зніс бетонні клумби та врізався в ліхтарний стовп – відповідне відео записав ресурс "ДТП.KIEV.UA". Пошкоджений стовп – "свідок" трагічних подій у центрі столиці 20 лютого 2014 року і містить сліди від куль. 

Генеральний директор Національного Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло заявив, що інституція підготувала акт пошкодження об'єкта та направлено листи на Офіс Генпрокурора, ДБР, Нацполіцію і Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Крім стовпа, пошкоджено бруківку у його основі і розтрощено шість бетонних клумб, які блокували незаконне паркування на Алеї. 

"Стовп є одним із об'єктів збереження, – зауважив гендиректор музею. – Це стовп, на якому два отвори від куль – він якраз є під охороною як складова пам'ятки місцевого значення. Водночас це також речовий доказ для слідчих". 

Пан Ігор наголосив – у теперішньому статусі алея Героїв Небесної Сотні лишається беззахисною як історична пам'ятка, як місце-свідок поворотних для історії України подій. 

"Ми повідомили відповідний орган нагляду за пам'яткою. Це Департамент охорони культурної спадщини КМДА, – заявив директор музею. – А вони впродовж п'яти робочих днів повинні розглянути таку інформацію, провести моніторинг чи дослідження (скласти відповідний акт) і прийняти рішення про призначення охоронного заходу"

 

Він додає, що це ДТП вкотре свідчить – зберегти Інститутську в автентичному вигляді нереально, багато важливих об'єктів, у т.ч. доказів у кримінальних провадженнях, зникло або пошкоджено за останні 6 років. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу, дуже вразлива як від вандалів, так і подібних надзвичайних ситуацій.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.