Отрута у помсту за знесений пам'ятник Конєву

До Чехії прибув росіянин, щоби помститись меру району Прага 6 Ондржею Коларжу за знесений памʼятник Конєву

Три тижні тому до аеропорту Вацлава Гавела у Празі з Росії прибув чоловік з російським дипломатичним паспортом. На нього чекала машина посольства Росії.

Сайт Respect стверджує, що у чоловіка був портфель зі смертельною дозою рицину. Отрута призначалась для трьох чеських політиків.

Метою російського агента був міський голова Праги 6 Ондржей Коларж, який зніс памʼятник Івану Конєву. Іншою жертвою мав стати міський голова Праги Зденєк Гріб, який перейменував площу перед російським посольством на честь Бориса Нємцова.

Обидва чоловіки отримали цілий день захисту після приїзду зазначеного мандрівника.

Ще один політик, якому загрожувала небезпека – мер празького району Ржепорʼє Павел Новотни, відомий критикою російського режиму.

Усім надана державна охорона.

 
Фото: радіо свобода

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.