Окупанти знайшли затонулий у 1941 році корабель

Біля берегів анексованого Росією Криму знайшли теплохід «Вірменія», який затонув при евакуації Севастополя у 1941 році

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Виконавчий директор центру підводних досліджень Російського географічного товариства Сергій Фокін повідомив, що біля берегів анексованого Росією Криму знайшли затонулий теплохід "Вірменія".

Теплохід
Теплохід "Вірменія"

"Нам пощастило взяти участь в операції, яка тривала без малого 79 років. Саме стільки виповниться з моменту загибелі теплоходу "Вірменія" восени цього року. Знайти її вдалося завдяки системній роботі наших збройних сил, які впродовж багатьох років прочісували квадрат за квадратом. У результаті знайшли спочатку магнітну аномалію, потім підтвердили, що там дійсно є якийсь об'єкт на дні", – сказав Фокін.

За його словами, роботи проводили на глибині в півтора кілометра.

"Ми знайшли на самому носі корабельний дзвін, на якому вибита назва транспортного судна. Помилка тут виключена абсолютно… Найбільш часта версія про те, що була торпедована одиночним літаком, який випустив дві торпеди – одна з них влучила в носову частину… Так ось, ми тепер уже аргументовано можемо сказати, що це було не зовсім так", – додав Фокін.

Він зазначив, що обводи корпусу не пошкоджені, тому торпедна атака виключена. При цьому і верхня частина, і центральна частина надбудови дуже сильно зруйновані.

"Такі руйнування характерні для бомбардування з повітря. Дійсно, одна з версій, які зустрічаються, зі слів очевидців, що "Вірменія" була атакована ланкою з чотирьох літаків, які скинули бомби в її середню частину. Аргументовано можемо сказати, що теплохід стоїть на ґрунті одним фрагментом. Тонув дійсно швидко. Про це свідчать і характер пошкоджень, і той факт, що достатня кількість ілюмінаторів не була розбита, не залишилася у своїх оправах, а була просто-таки вдавлена всередину. Це характерно для швидкого затонення судна", – розповів Фокін.

Корабель "Вірменія" затонув під час Другої світової війни – 7 листопада 1941 року. Корабель евакуював тисячі людей із Севастополя.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.