У Луцьку викрали історичний символ міста

У Луцьку вандали викрали статуетку символа міста – кликуна, встановлену біля Східноєвропейського національного університету.

Про це повідомляє пресслужба Луцької міської ради.

 

"Невідомим зловмисником було по-варварськи вирвано скульптуру кликуна, що знаходилась біля головного корпусу Східноєвропейського національного університету", – йдеться у повідомленні.

Це не перший подібний випадок у Луцьку. В листопаді 2019 року викрали мініатюрну скульптуру кликуна Зірка, яку встановили за тиждень до того на Театральному майдані. Тоді її вдалося повернути.

Ще раніше, у жовтні 2018 року, двоє вкрали іншу скульптуру кликуна, з вулиці Лесі Українки. Тоді викраденого кликуна також повернули місту.

Мініскульптури встановлюють в Луцьку у рамках започаткованого у 2015 році проекту "Луцький кликун".

Лучан, які можуть володіти будь-якою інформацією щодо крадіжки, просять повідомити поліцію, або зателефонувати в управління туризму та промоції міста Луцької міської ради за номером: 777 956, 777 924. Начальник управління: Катерина Теліпська (тел.: 050 202 81 88).


Довідка. Кликун – давній символ Луцька. В епоху Середньовіччя кликуни повідомляли населенню важливу для містян інформацію. У Луцьку, крім того, кликуни несли нічну варту у замку і "кликали" – постійно перегукувалися, а в разі пожежі чи нападу ворогів били на сполох. Саме ритуал "кликання" обумовив появу місцевої назви – кликун.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.