Урочище Чорний ворон хочуть зробити привабливим для туристів

На Кіровоградщині планують створити меморіально-історичний комплекс на території урочища Чорний ворон із музеєм у землянках.

Про це в інтерв'ю Zruchno.Travel розповіла заступниця голови Кіровоградської ОДА Тетяна Волинець.

 

"Працюємо над дуже цікавим проектом, який називається "Чорний ворон". Це буде великий меморіально-історичний комплекс, який буде відкритий для туристів цілорічно.

Урочище Чорний ворон розташоване в селі Розумівка Олександрівського району. Село має дуже вигідне географічне положення і дуже потужну історичну складову. Є музей, є можливість створити хостел, садиби сільського зеленого туризму.

Зараз ми вже повністю підготували проєктну документацію і повне планування майбутніх об'єктів. І приступили до розроблення історико-культурного туристичного продукту", – зауважила Волинець.

За її словами, на території урочища мають бути створені три землянки, в яких розташується музей, сувенірна крамниця і, можливо, криївка. Також буде велика кількість сучасних локацій для молоді та дітей, різні фотозони тощо.

Почали роботи з реалізації проєкту з дороги з Кропивницького: її маркування, прокладання велодоріжки до Розумівки.

Як зауважила Тетяна Волинець, під час створення комплексу враховуватиметься розташування Розумівки на кордоні з Черкаською областю, де вже існують маршрути, пов'язані з Холодним Яром. Тож у Кіровоградській ОДА планують розробити повноцінний комплексний міжрегіональний туристичний маршрут

"Після відвідин Холодного Яру в Черкаській області туристи будуть їхати до нас в урочище Чорний Ворон, в Кіровоградську область, а, відповідно, наші туристи поїдуть в Холодний Яр", – сказала Волинець.

Щоб розробити максимально цікавий та історично логічний міжрегіональний маршрут, представники Кіровоградщини вже відвідали всі туристичні маршрути, які проходять через Холодний Яр.

Реалізувати проєкт заплановано до вересня 2020 року за рахунок коштів з обласного бюджету. Однак варто зазначити, що інтерв'ю проходило до оголошення планів уряду щодо скорочення витрат на розвиток туризму.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.