Заява Євросоюзу у справі історика Юрія Дмитрієва

Євросоюз закликав російську владу терміново звільнити карельського історика, якого переслідують за надуманими звинуваченнями

 

Європейський Союз продовжує уважно стежити за розвитком ситуації щодо Юрія Дмитрієва, шанованого історика, відомого своїм безкомпромісним дослідженням і документуванням масових поховань жертв радянських репресій 1937-1938 рр., Голови Карельського відділення товариства "Меморіал" в Російській Федерації.

23 березня 2020 року Верховний суд Карелії продовжив термін тримання його під вартою до 25 червня 2020 року. 7 травня 2020 року прохання про звільнення Дмитрієва з ув'язнення в зв'язку зі спалахом короновірусу у вʼязниці була відхилена судом.

"Ми вже неодноразово висловлювали свою стурбованість … щодо його попереднього ув'язнення, що триває вже два роки в ході тривалого таємного судового розгляду за сумнівними звинуваченнями, які пов'язані з його роботою історика і правозахисника.

Ми неодноразово закликали до його звільнення і робимо це зараз, відзначаючи терміновість цієї вимоги, оскільки поганий стан здоров'я і вік роблять його схильним до додаткового ризику в ситуації пандемії COVID-19" - йдеться у заяві.

Ми закликаємо Російську Федерацію дотримуватися своїх зобов'язань перед ОБСЄ.

Окрім членів Євросоюзу до заяви приєднались Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Норвегія, Україна, Грузія і Канада.

З повним текстом заяви можна ознайомитись за лінком.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.