У Перемишлі вшанували пам’ять вояків УНР. ФОТО

На українському військовому цвинтарі в Пикуличах відбулися урочисті заходи з вшанування пам’яті вояків УНР, які боролися проти більшовицької загрози та за незалежність України.

Про це повідомляє Польське радіо.

 
Фото: Кася Комар-Мацинська, Нестор Співак

"У червневу неділю, як щороку, мешканці Перемишля віддали данину пам'яті солдатам і офіцерам Української Народної Республіки, які разом із Польщею боролися проти більшовицької загрози і поклали життя за незалежність. Цьогорічне свято було ювілейним, урочисті заходи відбулися втридцяте", - йдеться у повідомленні.

 
Фото: Кася Комар-Мацинська, Нестор Співак

Як зазначається, пандемія коронавірусу внесла свої корективи в організацію і проведення заходу.

Ювілейні святкові заходи, організатором яких виступили Перемишльське відділення Об'єднання українців у Польщі та парафіяни Кафедрального собору УГКЦ св. Івана Хрестителя у Перемишлі, незмінно почалися молитвою у перемишльському храмі.

Водночас, було вирішено не організовувати цьогоріч традиційну ходу вулицями Перемишля на цвинтар у селі Пикуличі, де спочивають тлінні останки українських солдатів.

 
Фото: Кася Комар-Мацинська, Нестор Співак

Учасники заходів взяли участь у панахиді, поклали квіти та запалили лампадки під хрестом-символом. На закінчення урочистостей прозвучав Державний Гімн України.

Серед присутніх на заходах у Пикуличах були Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк, представники влади Підкарпатського воєводства та Перемишльського повіту, українська громада Перемишля й околиць.

 
Фото: Кася Комар-Мацинська, Нестор Співак

Як зазначається, заходи в Перемишлі є даниною пам'яті інтернованим воякам і старшинам Армії Української Народної Республіки та полоненим воякам Української Галицької Армії.

Воїни українських визвольних змагань, через жахливі побутові умови та епідемію тифу у 1918-1919 роках, померли у таборі біля села Пикуличі, де їх поховали на Українському військовому цвинтарі. У братських могилах спочивають тлінні останки українських патріотів.

 
Фото: Кася Комар-Мацинська, Нестор Співак

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.