На Рівненщині туристам запропонують археологічні експедиції і театралізовані екскурсії

Взяти участь у театралізованих екскурсіях, археологічних експедиціях невдовзі зможуть туристи у селі на Рівненщині.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

 

"Театралізовані екскурсії, археологічні експедиції виставки історичних та художніх експонатів проводитимуть на території Хотинського городища у Рівненському районі. Таким чином тут реалізовуватимуть проєкт "Створення туристично-культурного центру в селі Хотин Шпанівської громади в межах зеленого шляху "Медове коло", – йдеться у повідомленні.

За словами проєктного менеджера Шпанівської ОТГ Євгенія Сульжука, також ініціатива передбачає облаштування в місцевому клубі культурного простору. Для цього відремонтують частину приміщення, закуплять необхідні меблі та обладнання.

У такому просторі проводитимуться виставки, майстер-класи, інші заходи для мешканців та гостей громади. Тут же надаватимуть послуги для мандрівників, зокрема інформуватимуть про привабливі локації та атракції.

Також організують понад 10 експедицій для збору та систематизації інформації про туристичні цікавинки території. Це будуть не лише знані об'єкти Рівненщини, а й маловідомі. Буде створено 4 локальні маршрути: у Деражненській, Шпанівській, Березнівській та Соснівській громадах.

Все стане можливим завдяки гранту, який виборола місцева громада, подавши проєкт на щорічний конкурс. У його межах територіальні громади отримують співфінансування з обласного бюджету на втілення власних ініціатив. Так, від області громада одержить 150 тисяч грн, водночас власний внесок складе 314 тисяч грн.

Цьогоріч у межах конкурсу на Рівненщині територіальні громади реалізують 25 проєктів. На це з обласної скарбниці виділено 2,9 млн грн.


ДОВІДКА. Проєкт "Медове коло"
, над реалізацією якого триває робота у Рівненській області, передбачає мережу маршрутів, яскраві події та унікальні туристичні пропозиції.

Зелений шлях "Медове коло" – це туристична локація, що об'єднує територію Рівненського, Костопільського, Березнівського, Корецького та Гощанського районів. Мета його створення – стимулювання розвитку підприємництва до туристичного діяльності, комплексний розвиток території.

У такий спосіб кожен із жителів найменшого населеного пункту території "Медового кола" зможе запропонувати унікальну послугу для туристів – сувенірну продукцію, екопродукти, екскурсійні, побутові послуги, прокат тощо – та долучитися до розвитку громади.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?