На Полтавщині виявили незаконні пам’ятники діячам комуністичного режиму. ФОТО

У райцентрі Лохвиця досі не демонтували пам’ятник комсомольцям 20-х роках, у с. Лука Лохвицького району досі стоїть пам’ятник Кірову, а у селі Лобачі Решетилівського району — Георгію Димитрову.

Про це повідомили "Новинам Полтавщини" голова громадської організації "Світанок", координатор проєкту "Декомунізація. Україна" Вадим Поздняков та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Памятник Георгію Димитрову у селі Лобачі Решетилівського району
Пам'ятник Георгію Димитрову у селі Лобачі Решетилівського району

ГО "Світанок" вже надіслала листа на гарячу урядову лінію Кабміну з вимогою забезпечити безумовне дотримання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Декомунізатори закликали органи місцевого самоврядування Полтавщини невідкладно забезпечити виконання Закону.

Пам'ятник Кірову у селі Лука на Лохвиччині
Пам'ятник Кірову у селі Лука на Лохвиччині

"Пам'ятник комсомольцям у Лохвиці — це знущання над пам'яттю мільйонів людей, що постраждали від комунізму. Комсомольці пліч-о-пліч з комуністами здійснювали злочини проти людяності — масовий терор, депортації і Голодомор-геноцид.

Комсомол слугував взірцем для Гітлерюгенду, і виконував аналогічні функції. Пограбування і знищення церков, просування войовничого атеїзму, русифікація — список "подвигів" ленінського комсомолу можна продовжувати довго", — наголосив Олег Пустовгар.

Пам'ятник комсомольцю у райцентрі Лохвиця
Пам'ятник комсомольцю у райцентрі Лохвиця

Також у Північно-східному відділі УІНП надали історичні довідки про зазначених вище комуністичних діячів.

Зокрема, поінформували: "Кіров (Костриков) Сергій Миронович (1886–1934) — активний організатор жорстоких політичних репресій. Член Кавказького бюро ЦК РКП(б), один зі ідеологів окупації більшовицькою Росією окупації Кавказу, у 1921 р. стає першим секретарем ЦК компартії Азербайджану.

У 1919 р. в Астрахані очолив придушення антибільшовицького заколоту, розпорядився розстріляти робітничі виступи, що були спрямовані проти радянської влади. Переслідував духовенство і релігію: причетний до розстрілу хресної ходи.

24 травня 1919 р; за наказом більшовика Кірова в Ленінграді знищено низку православних храмів. Був одним з ініціаторів погрому вчених Російської Академії наук. При проведенні паспортизації в СРСР з Ленінграда насильно були виселені тисячі колишніх дворян. У віданні Кірова перебувало будівництво Соловецького табору особливого призначення ОГПУ".

 

"Георгій Димитров — соратник Йосипа Сталіна, діяч болгарського та міжнародного комуністичного руху, завідував зовнішньою політикою Центрального комітету партії російських більшовиків, голова Ради міністрів Болгарії (1946), з 1947 й до смерті — генеральний секретар ЦК БКП.

У добу Димитрова Болгарія почала сильно залежати від СРСР і навіть називалась іноді "Сімнадцятою республікою Радянського Союзу". Його називали "болгарським Леніним".

Після смерті Димитрову звели мавзолей у Софії на кшталт ленінського. Місто Димитров на Донбасі з ініціативи УІНП ВР перейменувала на Мирноград", — розповіли в Інституті нацпам'яті.

"До українських козацьких сіл Лука і Лобачі славної Полтавщини Кіров і Димитров не мають жодного стосунку. Рано чи пізно цю патологію буде вилікувано", — підсумував Олег Пустовгар.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.