Історію "Кіборгів" розповіли у коміксах. ФОТО

Історію українських оборонців Донецького аеропорту імені Прокоф’єва - «Кіборгів» розповіли у коміксах.

Про це повідомляє Український мілітарний портал.

 

"Випуском серії коміксів займається громадська організація "Вірні традиціям", заснована діючими військовими, добровольцями та активістами – у 2016 році задля протидії російській агресії насамперед в інформаційному плані.

До роботи над коміксами було залучено молодих українських художників, які безпосередньо співпрацюють та консультуються з реальними бійцями, щоб досягти максимальної документальності оповіді", - йдеться в повідомленні.

 

Як зазначається, наразі вже доступні сім частин коміксів.

КІБОРГИ. Початок. Том І (колекційний випуск)

КІБОРГИ. Початок. Том ІІ (колекційний випуск)

КІБОРГИ. Легенда про непереможених. Том 1

КІБОРГИ. Незламні: місія – ДАП

КІБОРГИ. Хроніки 3 полку. Том І

КІБОРГИ. Хроніки 3 полку. Том ІІ

КІБОРГИ. Штурм. Том І

Нагадаємо, що 20 січня 2020 року виповнилося п'ять років від дня, коли завершилися бої за Донецький аеропорт. Оборона Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року.

 

За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали "кіборгами", а форпост українських "Кіборгів" став символом української мужності, оплотом українського духу.

 
 

Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули близько 100 військових.

16 січня в Україні відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам'ять загиблих.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.