Всесвітня рада церков просить Туреччину повернути Святій Софії статус музею

Голова Всесвітньої ради церков Іоанн Саук написав листа президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану з проханням переглянути рішення про позбавлення Айя-Софії статусу музею.

Про це повідомляє AP.

 

"Голова Всесвітньої ради церков звернувся до президента Туреччини, висловивши "смуток та занепокоєння" з приводу рішення змінити статус знаменитої стамбульської Святої Софії з музею на мечеть", - йдеться у повідомленні.

В.о. генерального секретаря ВРЦ Іоанн Саук наголосив, що як музей всесвітньої спадщини "Айя-Софія була місцем відкритості, зустрічей та натхнення для представників усіх націй".

Саук також заявив, що статус музею був "потужним свідченням" прихильності Туреччини до секуляризації суспільного життя. Він закликав Ердогана переглянути рішення в інтересах сприяння порозумінню, співпраці, аби уникнути відновлення старих розбіжностей та ворожнечі.

Раніше Державний департамент США заявив, що "розчарований" рішенням та з нетерпінням чекає, що Туреччина збереже пам'ятку відкритою для всіх.

Папа Римський Франциск заявив, що рішення Туреччини, яким собор Святої Софії у Стамбулі було позбавлено статусу музею та перетворено на мечеть, викликає велику скорботу.


Як відомо, 10 липня Державна рада (вищий адміністративний суд) Туреччини скасувала рішення уряду від 1934 року про статус музею Айя-Софії, розташованого в Стамбулі, що дасть змогу знову використовувати цю пам'ятку як мечеть.

В ЄС розкритикували це рішення турецької влади.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що думка інших країн не вплине на рішення про зміну статусу собору.


Собор Святої Софії був побудований у роки правління імператора Візантії Юстиніана I та відкритий у грудні 537 року. Понад тисячу років він був найбільшим храмом у християнському світі, в ньому коронували візантійських імператорів. Після захоплення Константинополя османами і падіння Візантійської імперії в 1453 році собор перетворили на головну мечеть Османської держави.

Музейний статус собор Святої Софії отримав у 1934 році за ініціативою першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка. З 1985 року собор включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.

12 цитат від Володимира Винниченка

Є певна плутанина з датою народження Володимира Винниченка. Є дата, записана його дружиною. День, який назвав він сам. І дані з метричного запису. Різниця – у межах трьох днів: 14, 15 та 16 липня 1880 року. І це без врахування переводу зі старого на новий стиль календаря.