У внутрішньому дворику «Тюрми на Лонцького» знайшли єврейські надгробки. ФОТО

У внутрішньому дворику Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" розпочали розкопки. Під асфальтом знайшли єврейські надгробки.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Фото: Руслан Забілий

"Поки що ми відкрили ділянку, подивились на це все, будемо її піднімати, а далі знову копати в глибину, дивитись, шукати поховання. Це ми все перекопаємо і використаємо для меморіалізації у внутрішньому великому дворі.

Проведемо весь комплекс археологічних, історико-дослідницьких робіт щодо цього об'єкта. Роками цього ніхто не бачив. Були чутки, що все замощено надгробками.

Є таке припущення, що там далі мали би бути хрести із цвинтаря поховань УСС, але поки ми це все не відкриємо – не будемо знати, що там є", - пояснив Руслан Забілий, генеральний директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

 
Фото: Гал-Інфо

Проєкт розкопок реалізовується спільно Меморіально-пошуковим центром "Доля", Національним музеєм -меморіалом "Тюрма на Лонцького" і Управлінням Служби Безпеки України у Львівській області. Узгодження проєкту тривало декілька років.

 
Фото: Руслан Забілий

"Меморіально-пошуковий центр "Доля" вже не перший рік працює з Національним музеєм жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" на предмет проведення досліджень і пошуку місць поховань жертв політичних репресій на його території.

 
Фото: Руслан Забілий

Три роки тому ми проводили спільний проєкт і на території подвір'я меморіального музею. Було віднайдено 23 останки жертв на глибині 2,5 метри під насипним грунтом.

Після цього музей до нас звернувся з ідеєю провести спільну експедицію на територію малого дворика. Надзвичайно приємно, що є повна підтримка від СБУ, від керівника - пана Гончарова.

 
Фото: Гал-Інфо

Не виключено, що під цими плитами, на цьому подвір'ї можуть бути і людські останки, зрештою, тільки дослідження це підтвердить або спростує. Але вже зараз ми бачимо обличчя комуністично-тоталітарного режиму, який надгробними плитами вистелив подвір'я свого дворика.

Це черговий раз показує, наскільки ця влада була нелюдською і злочинною. І тому спільне завдання пошуковців, істориків та представників держави і громадськості – відкривати нові сторінки історії і широко інформувати громадськість про те, які злочини вчиняв комуністично-тоталітарний режим", - розповів в коментарі Гал-інфо Святослав Шеремета, керівник меморіально-пошукового центру "Доля".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.