У внутрішньому дворику «Тюрми на Лонцького» знайшли єврейські надгробки. ФОТО

У внутрішньому дворику Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" розпочали розкопки. Під асфальтом знайшли єврейські надгробки.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 
Фото: Руслан Забілий

"Поки що ми відкрили ділянку, подивились на це все, будемо її піднімати, а далі знову копати в глибину, дивитись, шукати поховання. Це ми все перекопаємо і використаємо для меморіалізації у внутрішньому великому дворі.

Проведемо весь комплекс археологічних, історико-дослідницьких робіт щодо цього об'єкта. Роками цього ніхто не бачив. Були чутки, що все замощено надгробками.

Є таке припущення, що там далі мали би бути хрести із цвинтаря поховань УСС, але поки ми це все не відкриємо – не будемо знати, що там є", - пояснив Руслан Забілий, генеральний директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

 
Фото: Гал-Інфо

Проєкт розкопок реалізовується спільно Меморіально-пошуковим центром "Доля", Національним музеєм -меморіалом "Тюрма на Лонцького" і Управлінням Служби Безпеки України у Львівській області. Узгодження проєкту тривало декілька років.

 
Фото: Руслан Забілий

"Меморіально-пошуковий центр "Доля" вже не перший рік працює з Національним музеєм жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" на предмет проведення досліджень і пошуку місць поховань жертв політичних репресій на його території.

 
Фото: Руслан Забілий

Три роки тому ми проводили спільний проєкт і на території подвір'я меморіального музею. Було віднайдено 23 останки жертв на глибині 2,5 метри під насипним грунтом.

Після цього музей до нас звернувся з ідеєю провести спільну експедицію на територію малого дворика. Надзвичайно приємно, що є повна підтримка від СБУ, від керівника - пана Гончарова.

 
Фото: Гал-Інфо

Не виключено, що під цими плитами, на цьому подвір'ї можуть бути і людські останки, зрештою, тільки дослідження це підтвердить або спростує. Але вже зараз ми бачимо обличчя комуністично-тоталітарного режиму, який надгробними плитами вистелив подвір'я свого дворика.

Це черговий раз показує, наскільки ця влада була нелюдською і злочинною. І тому спільне завдання пошуковців, істориків та представників держави і громадськості – відкривати нові сторінки історії і широко інформувати громадськість про те, які злочини вчиняв комуністично-тоталітарний режим", - розповів в коментарі Гал-інфо Святослав Шеремета, керівник меморіально-пошукового центру "Доля".

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.