У Польщі вкрали і обезголовили пам’ятник маршалу Рокоссовському. ФОТО

На заході Польщі в місті Легниця невідомі викрали скульптуру радянського і польського маршала Костянтина Рокоссовського. Інцидент стався в ніч 30 липня.

Про це повідомляє місцева преса, передає Радіо Свобода.

 
Костянтин Рокоссовський під Сталінградом, 1942 рік

Поліцейським вдалося знайти статую з відпиляною головою. Пошуки викрадачів і фрагментів монумента тривають.

Пам'ятник Рокоссовському був встановлений біля муніципального кладовища Червоної армії. Скульптура була частиною експозиції легницького Музею міді.

Рокоссовський народився в 1896 році у Варшаві. У складі російської армії брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році став добровольцем Червоної гвардії, а потім Червоної армії. Воєначальник – єдиний в СРСР маршал двох держав: Радянського Союзу і Польщі.

У 1937 році він був заарештований в СРСР і репресований, зокрема, його звинуватили у співпраці з польською розвідкою. У 1940 році – відновлений на службі. Він був одним з головних полководців Другої світової війни. Рокоссовський командував Парадом перемоги на Красній площі в Москві.

Фігура Рокоссовського викликає неоднозначне ставлення в Польщі. З одного боку – війська 1-го Білоруського фронту, якими він командував, звільнили Польщу від нацистської окупації. З іншого – воєначальник був затятим сталіністом, і після звільнення Польщі представляв в країні окупаційний радянський режим.

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.