У Білорусі затримали екскурсантів

Люди пішли на екскурсію по Могильову, а опинилися під арештом

Як повідомляє Белсат, ввечері 10 серпня в центрі Могильова відбувалася екскурсія під керівництвом сертифікованого гіда Алєга Дячкова.

Одночасно на інших вулицях відбувались протести проти фальсифікації виборів президента. Особливістю протестів є їх рухливість: учасники постійно переміщаються вулицями міст аби уникнути сутичок з міліцією чи ОМОНом.

У певний момент учасники вуличного протесту раптово перемістилися на пішохідну вулицю Ленінської, де відбувалася екскурсія. Раптово екіпіровані та озброєні силовики оточили екскурсантів. ОМОнівці затримали чоловіків, а жінок відпустили.

Жодні аргументи, що це екскурсія, а не акція протести не діяли.

 

Учасниця екскурсії Воля Семчанка детально описує затримання екскурсії:

"Ми зупинилися біля будинків на пішохідній вулиці Ленінській, і про них нам розповідав Алєг Дячков. Екскурсія відбувалася весело і позитивно, яскраво і абсолютно мирно. Жодних гасел, жодної символіки - нічого. Але закінчилася екскурсія сумно. Біля музею Бялиницького-Бірулі над нами завис дрон... Незабаром нас оточили і сказали: "Йдіть додому"... Пізніше ми з'ясували, що всі затримані екскурсанти опинилися в слідчому ізоляторі, їх сьогодні судитимуть".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.