Знову без параду? Зеленський підписав указ

Кабмін має розробити та забезпечити реалізацію заходів з відзначення 29-ї річниці незалежності України з урахуванням вимог щодо запобігання поширенню хвороби COVID-19

Президент підписав Указ № 318/2020 "Про відзначення 29-ї річниці незалежності України".

23 серпня 2020 року, у День Державного прапора України, в місті Києві, інших населених пунктах, закордонних дипломатичних установах України, військових частинах мають бути проведені офіційні церемонії урочистого підняття Державного прапора.

У День Незалежності України, 24 серпня 2020 року, в місті Києві, інших населених пунктах передбачається проведення урочистостей за участю представників органів державної влади, місцевого самоврядування, учасників ООС/АТО та громадськості.

Крім того, у День Незалежності буде проведено церемонії покладання квітів до пам'ятних знаків та місць поховань видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України, загиблих учасників Революції Гідності, учасників ООС/АТО.

Згідно з указом, передбачені тематичні культурно-мистецькі, медійні, виставкові та інші заходи з донесення громадянам інформації про важливі події та персоналії української історії, досвід національного державотворення.

Також уряд має організувати церемонії вручення державних нагород, заохочувальних відзнак особам, які зробили значний внесок у здобуття незалежності України, захист її суверенітету й територіальної цілісності.

Кабмін має підтримати ініціативи громадськості, спрямовані на зміцнення національної єдності, розбудову держави, популяризацію національних традицій та державних символів України, утвердження позитивного іміджу нашої держави у світі.

Міністерство закордонних справ має забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України за участю представників української громадськості за кордоном заходів з відзначення Дня Державного прапора та Дня Незалежності України.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.