ПЦУ визнала святим гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

День пам’яті святого благовірного гетьмана встановлено 20 квітня за новим стилем (7 квітня за старим), його внесено до Місяцеслова Православної церкви України

Помісна Українська православна церква (ПЦУ) затвердила канонізацію гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Як передає "Новинарня", таке рішення Священного Синоду ПЦУ від 21 серпня розміщене в церковному журналі №16.

Зазначається, що пропозицію встановити для загальноцерковного шанування день пам'яті святого благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного) вніс протоієрей Олександр Трофимлюк, голова Синодальної календарної комісії. Відповідне рішення було ухвалене.

ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ, КАРТИНА ХІХ СТ.
ПЕТРО САГАЙДАЧНИЙ, КАРТИНА ХІХ СТ.

Таким чином, день пам'яті святого благовірного гетьмана встановлено 20 квітня за новим стилем (7 квітня за старим), його внесено до Місяцеслова Православної церкви України.

Цим рішенням ПЦУ фактично затвердила рішення однієї зі своїх церков-засновниць – УАПЦ. Адже святий благовірний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний був канонізований 25 травня 2011 року Архієрейським собором Української автокефальної православної церкви. Церковне прославлення святого на місцевому рівні тоді відбулося 17 липня 2011 року в місті Самбір Львівської області, на малій батьківщині гетьмана.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного