У храмі XVII століття у Комарно досліджують давні крипти

У храмі Різдва Богородиці XVII століття у місті Комарно Городоцького району на Львівщині (відомий також як Костел в Комарно) триває дослідження крипт

Археологічні роботи є частиною наукових досліджень, що увійдуть до комплексного проєкту реставрації та пристосування пам'ятки архітектури.

За словами археологів, сьогодні вже відомо, що до кінця XVIII ст. у храмі хоронили представників місцевої еліти. Науковці натрапили на численні поховання у семи криптах собору, чотири з яких були відкриті і досліджені у ХХ ст, а три залишались невивченими до цього часу.

 

"У одній з крипт ми зробили отвір на місці первинного входу, адже раніше до неї та сусідніх двох не було жодної змоги потрапити", - пояснює археологиня, др. історичних наук Віра Гупало.

Серед знахідок - австрійська монета 1773 року, яка допомогла зафіксувати дату завершення поховань у соборі. За словами Віри Гупало, це збігається з іншою датою - 1784 роком, коли імператор Йосиф II видав наказ ліквідувати усі цвинтарі при храмі та закрити крипти.

Археологи також натрапили на шовкові шкаплери, хрест та кілька медальйонів. Один з них на аверсі має зображення Євхаристії, а на звороті - образ Непорочного зачаття Діви Марії, і був привезений з паломництва до Риму, про що має відповідний напис.

 

Усі знайдені у криптах храму останки опрацьовуватиме антропологиня Ольга Мінейко. За її словами, після ретельного вивчення можна буде сказати, скільки людей було поховано в храмі, якої статі, якого віку і навіть - на які хвороби вони страждали чи від чого померли.

"Археологічні дослідження дають нам багато інформації про поховальний обряд, водночас антропологічний аналіз дає можливість побачити людину: як вона росла, жила, чим займалась, які труднощі були на її шляху, зокрема хвороби. Це дозволить змалювати портрет населення Комарно XVII - XVIII ст.", - пояснила Ольга Мінейко.

Нагадаємо, від початку вересня у храмі Різдва Богородиці тривають археологічні дослідження. Основне завдання експедиції Рятівної археологічної служби під керівництвом Наталі Войцещук - дізнатись більше про саму святиню та таємниці, що вона приховує. Роботи передбачають вивчення стану фундаментів, прихрамової території та крипт під підлогою.

 

У перші дні науковці натрапили на невідомий раніше зовнішній вхід до підвалів храму.

Розробку проєкту реставрації храму ініціювала міська рада Комарно, співфінансує – департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА в рамках Програми "Охорона і збереження культурної спадщини Львівської області на 2018 – 2020 роки".

Багато дослідників вважають, що Комарно веде свою історію ще від XII – XIII ст., коли ці землі були частиною Звенигородського князівства. У 1473 році Комарно отримало магдебурзьке право, а відтак і статус міста.

Храм Різдва Богородиці побудований в 1656-1658 pp., на місці  старого дерев'яного костелу. Він є яскравим прикладом архітектури перехідного етапу – від ренесансу до бароко. Храм декілька разів ґрунтовно ремонтували. Востаннє – у 30-х pp. XX ст.: оновлено фасади та дзвіницю, замінено покриття підлоги на керамічну плитку.

 

В ансамбль храму також входять дзвіниця та колишня плебанія. У радянський період костел використовували як склад меблів. У 1992 р. його передали греко-католицькій громаді. Нині це діючий греко-католицький храм, а приміщеннях колишньої плебанії – шкільна бібліотека та спортивний зал.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.