У храмі XVII століття у Комарно досліджують давні крипти

Археологічні роботи є частиною наукових досліджень, що увійдуть до комплексного проєкту реставрації та пристосування пам'ятки архітектури.

За словами археологів, сьогодні вже відомо, що до кінця XVIII ст. у храмі хоронили представників місцевої еліти. Науковці натрапили на численні поховання у семи криптах собору, чотири з яких були відкриті і досліджені у ХХ ст, а три залишались невивченими до цього часу.

"У одній з крипт ми зробили отвір на місці первинного входу, адже раніше до неї та сусідніх двох не було жодної змоги потрапити", - пояснює археологиня, др. історичних наук Віра Гупало.

Серед знахідок - австрійська монета 1773 року, яка допомогла зафіксувати дату завершення поховань у соборі. За словами Віри Гупало, це збігається з іншою датою - 1784 роком, коли імператор Йосиф II видав наказ ліквідувати усі цвинтарі при храмі та закрити крипти.

Археологи також натрапили на шовкові шкаплери, хрест та кілька медальйонів. Один з них на аверсі має зображення Євхаристії, а на звороті - образ Непорочного зачаття Діви Марії, і був привезений з паломництва до Риму, про що має відповідний напис.

Усі знайдені у криптах храму останки опрацьовуватиме антропологиня Ольга Мінейко. За її словами, після ретельного вивчення можна буде сказати, скільки людей було поховано в храмі, якої статі, якого віку і навіть - на які хвороби вони страждали чи від чого померли.

"Археологічні дослідження дають нам багато інформації про поховальний обряд, водночас антропологічний аналіз дає можливість побачити людину: як вона росла, жила, чим займалась, які труднощі були на її шляху, зокрема хвороби. Це дозволить змалювати портрет населення Комарно XVII - XVIII ст.", - пояснила Ольга Мінейко.

Нагадаємо, від початку вересня у храмі Різдва Богородиці тривають археологічні дослідження. Основне завдання експедиції Рятівної археологічної служби під керівництвом Наталі Войцещук - дізнатись більше про саму святиню та таємниці, що вона приховує. Роботи передбачають вивчення стану фундаментів, прихрамової території та крипт під підлогою.

У перші дні науковці натрапили на невідомий раніше зовнішній вхід до підвалів храму.

Розробку проєкту реставрації храму ініціювала міська рада Комарно, співфінансує – департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА в рамках Програми "Охорона і збереження культурної спадщини Львівської області на 2018 – 2020 роки".

Багато дослідників вважають, що Комарно веде свою історію ще від XII – XIII ст., коли ці землі були частиною Звенигородського князівства. У 1473 році Комарно отримало магдебурзьке право, а відтак і статус міста.

Храм Різдва Богородиці побудований в 1656-1658 pp., на місці  старого дерев'яного костелу. Він є яскравим прикладом архітектури перехідного етапу – від ренесансу до бароко. Храм декілька разів ґрунтовно ремонтували. Востаннє – у 30-х pp. XX ст.: оновлено фасади та дзвіницю, замінено покриття підлоги на керамічну плитку.

В ансамбль храму також входять дзвіниця та колишня плебанія. У радянський період костел використовували як склад меблів. У 1992 р. його передали греко-католицькій громаді. Нині це діючий греко-католицький храм, а приміщеннях колишньої плебанії – шкільна бібліотека та спортивний зал.