На Форумі видавців відзначили книжки на історичну тематику

Гран-прі отримало видання української абетки Георгія Нарбута

Премії BookForum Best Book Award 2020 отримали:

"Антологія української кінокритики 1920-х у трьох томах" (Довженко-Центр : Dovzhenko Centre, Київ) — за актуалізацію спадщини українського кіно 1920-х.

Дмитро Горбачов. "Лицарі голодного Ренесансу" (видавництво Дух і Літера, Київ) — за ґрунтовне портретування та популяризацію творців українського авангарду.

Сергій Плохій. "Забуті покидьки східного фронту" (Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", Харків) — за новаторство у представленні історичних студій.

Олег Сенцов. "Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки" (Видавництво Старого Лева, Львів) — за збереження критичного мислення і ціннісних орієнтирів в екстремальних умовах та за вміння по-різному й переконливо транслювати в книгах особистий досвід.

"ВУФКУ. Lost&Found" (Довженко-Центр : Dovzhenko Centre, Київ) — за копітку працю та візуалізацію українських кіноджерел.

Спеціальні відзнаки премії BookForum Best Book Award 2020 отримали:

Спеціальна відзнака Малого журі (Львів) — Ірина Вовк. Тритомник "На щиті. Спогади родин загиблих воїнів" (Видавництво Фоліо, Харків) — за гігантську працю упорядниці та редакційного колективу, що спільно зробили цей тритомник колективним пам'ятником героям російсько-української війни.

Спеціальна відзнака "Місто" (Львів) — Оксана Кісь. "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти" (Інститут народознавства НАН України, Львів; "Коло", Дрогобич) — за відданість авторки-львів'янки "жіночій темі", невтомне просування якої щоразу набуває досконалих видавничих форм.

Спеціальна відзнака Малого журі (Харків) — Роман Кабачій. "Вигнані на степи. Депортація українців із Польщі на Південь України в 1944-1946 роках" (видавництво Люта Справа, Київ) — за порушення важливої теми, яка дає ключі до розуміння сучасної України.

Спеціальна відзнака "Місто" (Харків) — "Василь Григорович Кричевський. Хрестоматія у двох томах" (Видавець Олександр Савчук, Харків) — за фундаментальний підхід у справі повернення імен творців українського Харкова.

Спеціальна відзнака за найкрасивіше видання (Харків) — Джефрі Бетчен. "Вогонь бажання: зародження фотографії" / Джон Тегг. "Тягар репрезентації: есеї про множинність фотографії та історії" (видавництво РОДОВІД, Київ) — за естетичну досконалість у репрезентації історії фотографії.

Спеціальна відзнака Малого журі (Київ) — Андрій Достлєв, Лія Достлєва. "Мені досі соромно викидати їжу. Бабуся розповідала мені про Голодомор" (видавництво РОДОВІД, Київ) — за мистецький підхід до теми травматичного досвіду народу, актуальний візуальний наратив і сучасне видавниче втілення.

Спеціальна відзнака "Місто" (Київ) — Елінор Баркетт. "Голда" (Видавництво Vivat, Харків) — за історію неординарного життя та постання твердих цінностей, де рідні ландшафти важать надзвичайно.

Персональна відзнака голови Малого журі у Києві Ярини Цимбал:

Іван Лисяк-Рудницький. "Щоденники" (видавництво Дух і Літера, Київ) — за масштабне представлення історії ХХ століття крізь призму особистого досвіду.

Персональна відзнака директорки Український інститут книги Олександри Коваль:

Ерже "Тентен. Репортер ХХ віку у країні Сов'єтів" (видавництво "Пінзель", Київ)

Наталя Гуменюк "Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму" (Видавництво Старого Лева, Львів)

Гран-прі конкурсу BookForum Best Book Award 2020 отримало видання:

"Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута" (Видавець Олександр Савчук, Харків) — за перше повне видання видатної пам'ятки української графіки у досконалому мистецькому оформленні та поліграфічному виконанні.

 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.