Сейм Латвії у першому читанні підтримав заборону георгіївської стрічки

Сейм Латвії у першому читанні схвалив поправки до законодавства, що передбачають заборону на використання в георгіївської стрічки в ході публічних заходів

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство LETA.

Голова Комісії з прав людини та громадських справ Артус Кайміньш, відповідальний за законопроєкт, повідомив, що в комісії обговорювалося питання про визначення "георгіївської стрічки", зазначивши, що це питання викликало розбіжності. За його словами, перед другим читанням, до законопроекту додадуть таке визначення.

"Беручи до уваги експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо колишніх республік СРСР, у Латвії є підстави бачити загрозу своїй демократичній системі і безпеці. Заборона на георгіївські стрічки обмежила б такі прояви ідеології. Ми повинні показати свою позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах", - заявляв раніше Кайміньш.

 

В даний час закон про безпеку громадських розваг і гулянь забороняє використання прапорів, гербів і гімнів колишнього СРСР, його республік і нацистської Німеччини, нацистських свастик, знаків СС і радянської символіки під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їх використання не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Щоб поправки вступили в силу, вони повинні бути схвалені в трьох читаннях. Також їх повинен проголосити президент Латвії.

До Сейму також надійшли поправки до закону, які передбачають заборону на використання одягу, що нагадує про колишній СРСР, його Республіки і нацистську Німеччину, збройні сили і правоохоронні органи (репресивні установи).

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.