Латвія і Литва засудили історичний ревізіонізм Росії на Генасамблеї ООН

Президенти Латвії Егілс Левітс і Литви Гітанас Науседа заявили про неприпустимість ревізіоністського історичного підходу Росії, особливо, що стосується подій Другої світової війни.

Заяви пролунали на дебатах у Генасамблеї ООН, офіційна трансляція якої велася на сайті ООН.

 

"Все більш ревізіоністський підхід Росії, особливо у контексті подій Другої світової війни, є неприйнятним. Росія постійно робить спроби перетворити історію на інструмент дезінформації", - заявив Левітс.

При цьому, за його словами, в РФ продовжують спостерігатися обмеження демократії і свободи слова.

У той же час, на думку його литовського колеги, зараз безпека і стабільність залежать від правильної оцінки подій минулого.

"Ми повинні відстоювати об'єктивні історичні наративи, які все частіше піддаються нападкам ревізіоністських сил. Історія не повинна бути інструментом маніпулювання, дезінформації та пропаганди. Вона не повинна використовуватися для приховування минулих злочинів або служити миттєвому політичному порядку денному ", - підкреслив Науседа.

Він закликав відкинути застарілий світогляд щодо поділу світовими лідерами світу на сфери інтересів. "Таємні угоди, подібні до тих, які було укладено у Москві 1939 року або Ялті 1945 року, більше ніколи не повинні підписуватися. Всім повинно бути ясно, що всі країни є повноправними членами міжнародного співтовариства, з рівними правами і обов'язками ", - резюмував литовський президент.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.