У проєкті бюджету-2021 нема коштів для Архіву національної пам’яті

Цієї весни в Архіву національної пам'яті вже забрали 58 млн грн на перший етап реконструкції – ці гроші пішли у фонд боротьби з коронавірусом

Про це повідомляє архів на своїй сторінці у Фейсбуці.

Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив проєкт Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік". У проєкті коштів, виділених на реконструкцію Архіву національної пам'яті немає. Передбачені лише капітальні видатки у розмірі 9,3 млн грн – вони виділені спільно на Архів національної пам'яті та Музей Революції гідності.

 

Такий стан справ викликає у співробітників Архіву велике занепокоєння та навіть ставить під питання створення та існування Архіву національної пам'яті – інституції, яка планує за два роки зібрати та відкрити доступ до 4 млн історичних документів колишніх радянських спецслужб.

ГДА УІНП та Український інститут національної пам'яті подавали до Міністерство культури та інформаційної політики України пропозиції до бюджету у розмірі 350 млн грн. 

У свою чергу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час презентації проєкту реконструкції Архіву національної пам'яті 17 липня підтримав створення найсучаснішого архіву в Україні.

Поки що це лише проєкт бюджету. Голосування за нього у першому читанні має відбутися за кілька тижнів.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.