Офіс Президента відреагував на рішення суду у справі книги про Стуса

В Офісі президента заявили, що взяли до відома рішення Дарницького районного суду Києва щодо книги "Справа Василя Стуса", яке зобов’язує автора книги Вахтанга Кіпіані видалити згадки про тодішнього адвоката поета, а нині голову політради ОПЗЖ Віктора Медведчука

У заяві, опублікованій на сайті Президента йдеться про таке: "Взяли до відома рішення Дарницького районного суду міста Києва щодо книги "Справа Василя Стуса". Також взяли до відома заяви автора книги Вахтанга Кіпіані та представників видавництва про намір подати апеляцію. Це щонайменше свідчення того, що суспільство готове відстоювати свої права".

 

В ОП "здивовані деякими формулюваннями у вказаному рішенні". Проте незалежність судової гілки влади не ставиться під сумнів. 

Там також вважають "дивними" визначення Медведчука як "персонажа твору", оскільки він був учасником судового процесу над поетом. Це підтверджують матеріали кримінальної справи. 

"Отже, саме за цією логікою книги, Медведчук В. В. є учасником справжнього процесу, який мав місце в історії, а не просто "персонажем твору". Поведінка учасника проаналізована виключно на підставі документально зафіксованих фактів, які не є продуктом літературної творчості авторів і літературною вигадкою", – заявили в Офісі. 

Окрім того, там нагадали, що цензура в Україна заборонена у будь-яких проявах, а опрацювання матеріалів історії не мають обмежуватись через емоції чи статус учасників подій. 

"Закликаємо всіх громадян мати сміливість чесно дивитися на події минулого нашого народу та дії або бездіяльність окремих осіб", – підсумували в Офісі президента. 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.