МЗС: організовані росіянами розкопки в Криму - незаконні

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Російській Федерації у зв’язку з проведенням археологічних розкопок на території Альмінської долини та у місті Севастополь з грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України

За повідомленням Української правди, на окупованих територіях Севастополя і АР Крим в рамках так званого "історико-археологічного проекту" "Крим-Севастополь 2020" російські окупанти організували "розкопки" нібито з метою пошуку останків російських, французьких і англійських солдатів, які загинули під час Кримської війни.

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Російській Федерації у зв'язку з проведенням археологічних розкопок на території Альмінської долини та у місті Севастополь з грубим порушенням норм міжнародного права та законодавства України. 

 

Відповідно до положень Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року, Російська Федерація як держава-окупант повинна поважати культурні цінності, розташовані на тимчасово окупованій території України,  а також вживати необхідних заходів для їх збереження.

Рекомендаціями Генеральної конференції ЮНЕСКО, що визначає принципи міжнародної регламентації археологічних розкопок від 5 грудня 1956 року, передбачено, що,  у випадку збройного конфлікту, держава, яка окупувала територію іншої держави, повинна утримуватися від проведення археологічних розкопок на окупованій  території.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.