У Празі згоріла дерев’яна українська церква

Церкву XVII століття перевезли до Праги у 1929 році

У центрі Праги згоріла дерев'яна церква архистратига Михаїла, яку в Прагу майже сто років тому перевезли з Закарпаття. Церква XVII століття, знаходилась в парку в центрі міста. Це був символічний жест дружби між українським та чеським народами.

 
Згарище

Церкву було передано до Праги в 1929 р. у період, коли регіон перебував у складі Чехословаччини. В 1929 році на її відкритті виступав професор Дмитро Антонович.

Відкриття церкви у Празі у 1929 році
Відкриття церкви у Празі у 1929 році

Посольство України у Празі називає пам'ятку однією "з важливих ниточок, що культурно та історично пов'язують наші народи".

Радко Мокрик у своєму дописі зазначає: "Хто бодай раз ходив на наші "українські екскурсії" Прагою, бував і в цій церкві. На горі в парку серед дерев – ми там спілкувалися про історію України та Підкарпатську Русь, пісні співалися. Гарна місцина, затишна.. Символічний і дуже важливий шматок нашої історії в Чехії".

 
Так церква виглядала зовсім нещодавно

Посольство України у Празі закликає "чеські правоохоронні органи детально розслідувати цей інцидент", а також вважає "відновлення цієї архітектурної пам'ятки ... справою честі для усіх нас".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.