Вандалізм у Бабиному Яру

Розбито пам’ятну плиту на якій закарбовані імена учасників Похідної Групи ОУН, яких нацисти розстріляли у 1941-1942 роках

Про це повідомив у Фейсбуці Богдан Червак.

Він виявив, що сьогодні вночі невідомі особи розбили кувалдою та обмалювали червоною фарбою пам'ятну плиту з іменами учасників Похідної Групи ОУН, яких нацисти розстріляли у 1941-1942 роках.

Пам'ятна плита  розміщена біля Пам'ятного Хреста, встановленого у 1992 році на честь Олени Теліги і українців – жертв Бабиного Яру.

"Уже не вперше паплюжиться святе для кожного українця місце. Пам'ятний Хрест неодноразово підпалювали, намагалися зрізати, плити торощили і обливали фарбою. 
І жодного разу поліція не знаходила злочинців.
Очевидно, що акт вандалізму вчинили вороги незалежної України, які бояться українських націоналістів навіть мертвими.
Плиту відновимо, пам'ять збережемо, ворогів покараємо!" - зазначив Богдан Червак.

 

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного