КМДА внесла до переліку об’єктів культурної спадщини «тарілку» на Либідській

Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс «тарілку» на Либідській до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

Йдеться про будівлю Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації на вулиці Антоновича, 180. Наступний крок — Міністерство культури має надати "тарілці" статус пам'ятки і внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

"Будівля є унікальною за своїм архітектурним рішенням. Продумані акустичні ефекти і планування першого рівня роблять її однією з небагатьох таких будівель у столиці. Після реставрації споруда може стати сучасною концертною залою", — зазначив міністр культури Олександр Ткаченко.

Будинок із "літаючою тарілкою" у Києві звели у 1971 році за проєктом архітектора Флоріана Юр'єва. Наразі там розташовані Український інститут науково-технічної експертизи та інформації і Державна науково-технічна бібліотека України.

Станом на зараз будівля почала поступово занепадати, а навколо неї будуються ТРЦ — Ocean Plaza вже побудований, а Ocean Mall ще будується. Шириться інформація про те, що і саму "тарілку" продадуть забудовникам під знесення для будівництва ТРЦ. У зв'язку з цим виникли громадські рухи з вимогою зберегти та реконструювати "тарілку".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.