На Банковій прокоментували обшуки в Музеї Революції Гідності напередодні річниці Майдану

Обшуки в музеї Революції Гідності напередодні річниці початку Майдану не сприяють суспільній злагоді, і правоохоронці мають враховувати такі речі, якщо немає термінової необхідності в слідчих діях.

Про це йдеться у коментарі Офісу Президента, розміщеному у Фейсбуці, щодо ситуації з обшуками в музеї Революції Гідності, які пройшли вранці 19 листопада.

 

"Невже було обов'язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді у державі. А правоохоронці повинні враховувати й такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій", - зазначається в коментарі.

В ОП зазначили, що новина про обшуки вже починаючи із заголовка не може не викликати різних, дуже полярних емоцій. Зокрема, вкрай деструктивних. Тому в ОП вважають за необхідне підкреслити кілька важливих речей для всіх – "і для тих, хто сьогодні обурився, і для тих, хто глузував, і для тих, хто просто хоче розібратися, що сталося".

"Перше. Не може не викликати занепокоєння той факт, що слідчі дії відбулися чітко напередодні річниці початку Майдану. Зрозуміло, що цей непересічний день завжди викликає емоції, завжди переживається гостро.

Для мільйонів українців ще й досі живі ті відчуття, які були під час Майдану. Тому будь-яка необережність зараз може сприйматися як виклик цінностям Майдану або як свідома гра на суспільних суперечностях", - наголосили в ОПУ.

Водночас, зазначається в коментарі, за своїм змістом питання про вчорашні події в музеї зводиться "до конкретних та чітких документальних речей", оскільки, за повідомленням правоохоронців, йдеться про підозру щодо посадовців музею у розкраданні коштів.

"Якщо гроші справді розтрачені, якщо дійсно було зловживання службовим становищем, то це легко довести. А отже, всі все побачать. У цьому має бути чіткий правовий шлях, тому що будь-яке цивілізоване суспільство зацікавлене в коректному виконанні законів задля запобігання правопорушенням у державі", - підкреслили в Офісі Президента.

У зв'язку з цим в ОП наголосили, що емоцій у ці дні щороку й так дуже багато, тому не варто штучно додавати нових, "особливо не варто це робити шляхом добре відомих політичних спекуляцій".

"Ми всі зацікавлені у правді та злагоді. Цим, власне, й мають завершитися сьогоднішні події навколо музею Революції Гідності – чітким юридичним висновком" - зазначається в коментарі Офісу Президента.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

У свою чергу у МКІП, що здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.