Біля Хортиці виявили унікальний артефакт козацьких часів

Представники Національного заповідника «Хортиця» презентували виявлений та піднятий гідроархелогами дерев’яний лафет гармати XVII-XVIII ст.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Артефакт був знайдений в руслі Дніпра на південь від Хортиці.

 

"Знахідка знайдена під час археологічних досліджень. Вона була на глибині близько 10 метрів. І з поверхні дна відкрилася невеличка частина – це вісь лафету і частина самої конструкції. При першому зануренні було зрозуміло, що це щось стародавнє. Думали, що це частина якогось корабля чи іншого якогось плавзасобу. Але вже на друге занурення, коли обстежував ці частини, то стало зрозуміло, що це артилерійський лафет 18–17-го століття. Та частина Дніпра входить в зону намивання піску, тому була загроза, що пам'ятка може бути втрачена, і терміново треба було проводити її дослідження, підйом", – розповів керівник відділу реставрації Національного заповідника "Хортиця", гідроархеолог Валерій Нефьодов.

Знайдений археологами гарматний лафет виготовлений із дерева і оббитий залізом. На ньому також збереглися сліди червоної фарби, яка в ті часи використовувалася для позначення артилерії. Лафет призначався для гармати, яка мала вагу близько 3 тонн і калібр 24 або 32 фунти. Така гармата стріляла на відстань до 1 кілометра.

Знайдений лафет гармати буде переміщений до реставраційного ангару Національного заповідника "Хортиця", де його будуть консервувати засобом виморожування.

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося

Як ми перемогли тої весни?

Весна 2014-го. Завдяки чому Україна вистояла? Як віднайшла сили встояти серед підлих ударів, у хаосі зради і слабкості, помилок і дурниць, віроломства й невпевненості?..Відповідь лише одна — завдяки Людям! Завдячуючи Українцям — відомим і ні — сильним і звичайним, тим, котрі роблять те, що повинні. Тим, які знайшли в собі сили і мужність дати відсіч потужному й підступному ворогові.