На Хмельниччині активісти встановили пам’ятний знак розстріляним воїнам УПА. ВІДЕО

Пам’ятний знак воїнам УПА, розстріляним радянськими партизанами й енкаведистами в 1944-му році, встановили власним коштом та своїми силами жителі Славути. Це – козацький хрест в урочищі Бридурин, поблизу села Стригани.

Про це Суспільному розповідає скульптор з Славути Микола Мельничук.

 

Він каже: очевидці свідчили, що саме там вояків УПА взяли в оточення й знищили енкевидисти та "червоні" партизани.

Хрест з написом "Воля або смерть" встановили на пагорбі в урочищі Бридурин, в лісі біля села Стригани Славутського району. Його уродженець Анатолій Турицький розповів: на цьому місці, де в 44-му році була торфорозробка з канавами, партизани й енкаведисти оточили й розстріляли вояків УПА.

"Старі люди розказували, шо там і трупи плавали, вони бачили, і одежа, чоботи, і кров була – ті канави були червоні від крові", - пригадує уродженець села Стригани Анатолій Турицький.

За словами Анатолія Турицького, в лісі базувалося партизанське формування та діяв шпиталь для військових Червоної армії. Про наближення відділів УПА – говорить – радянська розвідка повідомила, а пропаганда зробила свою справу.

"Батько мій, наприклад, казав: пустили таку "пушку", люди цьому не дуже, правда, вірили, що, мовляв, вони йшли знищувати в госпіталі військовослужбовців, які там лікувались. На тих горбиках засіли партизани, а тут болото, тут торфорозробка. Все збігається на тому, шо в цьому місці їх перестріли, звідти бронепоїзд, звідси партизани… Зробили там засідку, і там їх розстрілювали", - розповідає Анатолій Турицький.

Анатолій Турицький додає: це були новобранці УПА, один з них врятувався.

"Місцевий житель погрузив його на підводу, накрив соломою і відвіз – не знаю, яке то село біля Острога. Там формувалися, звідти вони були", - каже Анатолій Турицький.

Із Рівненщини – продовжує пан Анатолій – почали приходити родичі розстріляних.

"Приїжджали тайкома, лісами, хто міг, находили своїх, вивозили, а про інших немає відомостей. Могли десь закопати просто тихо, зарити, щоб ніхто нічого не знав. А те, що вони йшли когось знищувати, то дуже великий фейк радянської влади, він давно уже розвінчаний. Та й тоді ніхто не вірив з людей у це", - каже Анатолій Турицький.

Саме Анатолій Турицький подав ідею на місці розстрілу встановити пам'ятний знак. Славутський скульптор Микола Мельничук розповідає: ідею підтримав та виготовив знак у вигляді хреста.

"Це "козацький" хрест. Для воїнів УПА, які за вільну Україну билися. Він доречний – ми так вирішили", - каже автор пам'ятного знаку.

Форму знаку, говорить скульптор, знайшов поблизу – у Комарівці знаходяться старі, старовинні хрести десь 1800-тих років і саме з такими хрестами там могили.

Хрест виготовлений з армованого бетону. Матеріали надали благодійники. Скульптор каже: за свою роботу винагороди не хотів.

"На цьому ніхто не збирався заробляти. Робилося все на волонтерських засадах, все в подарунок. Це маленька пошана, яку можна хоч якось віддати загиблим", - каже Микола Мельничук.

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося