У Помпеях знайшли античний кіоск із вуличною їжею

Археологи віднайшли у Помпеях руїни античного магазину, який продавав готову їжу та напої.

Про це пише Reuters.

 

"Сліди їжі віком майже 2 тисячі років були знайдені у деяких глибоких глиняних посудинах, які містили гарячі страви, що опускалися продавцем на прилавок із круглими отворами.

Передня частина прилавку була прикрашена яскравими кольоровими фресками, деякі з яких зображували тварин, з яких були виготовлені страви, приміром, курей й двох качок, підвішених за лапи", - йдеться у матеріалі.

Зазначається, що знахідку було віднайдено у ще не відкритій для відвідувачів зоні археологічного парку Помпей.

"Археологи також знайшли прикрашений бронзовий келих, який називається патера, керамічний посуд, в якому готували печені й супи, а також винні фляги й амфори", - зауважує Reuters.

Хоча руїни подібних магазинів знаходили на території колишньої Римської імперії й раніше, вперше його виявили у майже повністю збереженому стані.


Нагадуємо, що у місті Помпеї, розташованому за 23 км від Неаполя, в 1 ст. до Р.Х. проживало близько 13 000 людей, коли виверження вулкану поховало його під попелом, камінням і пилом. Пам'ятка входить до переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.