У Перемишлі вандали розтрощили памʼятну дошку українці, польці та єврейці

Дошка була встановлена 11 вересня 2020 року, але не відкрита через протидію польського Інституту національної памʼяті

Як повідомила Анна Домбровська, очільниця організації "Homo Faber", e Перемишлі вандали розбили меморіальну дошку, встановлену на честь важливих для міста жінок:

  • Вінценти Тарнавської (1854-1943), польської борчині за незалежність;
  • Олени Кульчицької (1977-1967), української художниці і графіка;
  • Гелени Дойч (1884-1982), американської психоаналітикині, польки єврейського походження.

Дошка була встановлена ​​11 вересня 2020 року на фасаді кам'яниці Ринок 26 у Перемишлі. За згодою мешканців кам'яниці та Підкарпатського воєводського реставратора пам'яток.

Але таблицю не відкрили, через протидію польського Інституту національної памʼяті, адже Кульчицька була депутатом Верховної Ради УРСР у 1951-1955 рр.

Вважалося, що включення її імені це "пропаганда комунізму".

Як пишуть ініціаторки вивішування дошки: "наскільки нам відомо і після консультацій з працівниками Музею Олени Кульчицької (з установою також консультувався філія IPN в Жешуві), членство Кульчицької в Раді не означало просування комуністичної системи. Навпаки, вона використала цю сумнівну честь, щоб могти впливати на справи політичних в'язнів, які борються проти комуністичного режиму".

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.