У Слов'янську відкрили дві меморіальні дошки. ВІДЕО

28 квітня у Слов'янську відбулося відкриття двох меморіальних дошок. Перша дошка, присвячена організації "Просвіта", яка діяла у місті у 1942-1943 роках. Друга - уродженцеві Слов’янська, підполковнику армії УНР Атаназію Гонті

Виготовлені коштом голови Правління ГО "Українська Ініціатива" Юрія Косенка дошки були встановлені на будівлях Хіміко-механічного технікуму та БДЮТ, відповідно (обидві будівлі знаходяться на вулиці Центральній).

 

Головним організатором заходів стала міськрада Слов'янська, від імені якої до присутніх звернувся заступник міського голови Юрій Підлісний. Вагому участь у процесі погодження дозволів на встановлення меморіальних дошок взяла обласна організація краєзнавців Донеччини, керівник якої, Валерій Романько був ведучим заходів.

Окремо варто підкреслити важливий внесок Тетяни Лисак, яка є представником ГО "Українська Ініціатива" у Слов'янську та активістом-краєзнавцем водночас.

Важливим інформаційним доповненням заходів стало поширення великої кількості літератури національно-просвітницького спрямування, яка була надана ГО "Українська Ініціатива" (своєю чергою, цю літературу організація отримала від ДП "Центр захисту інформаційного простору України" в рамках Меморандуму про співпрацю).

Участь у заході взяли представники органів місцевого самоврядування, краєзнавці, журналісти, активісти ГО "Українська Ініціатива", представники громадськості.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.