У Єгипті відбувся "Золотий парад фараонів"

22 стародавні мумії - 18 царів і чотирьох цариць - перемістили зі старого Єгипетського національного музею у новий Національний музей єгипетської цивілізації

Про це повідомляє BBC.

 

Мумії урочисто провезли вулицями в хронологічному порядку їхнього правління - починаючи від фараона 17-ї династії Секененра Таа II і закінчуючи Рамзесом IX, який правив у XII столітті до нашої ери.

На організацію параду фараонів витратили кілька мільйонів доларів і передбачили суворі заходи безпеки.

Кожну мумію перевозили на прикрашеному катафалку, оснащеному спеціальними амортизаторами і оточеному кортежем, включно з копіями бойових колісниць, запряжених кіньми.

Хоча стародавні методи муміфікації забезпечують збереження останків, для перевезення мумії помістили в спеціальні заповнені азотом ящики, щоб захистити від зовнішніх впливів. Дорогу на всьому маршруті ретельно вирівняли, щоб уникнути трясіння.

"Міністерство туризму і старожитностей зробило все можливе, щоб мумії були стабілізовані, збережені і упаковані в умовах контрольованого клімату", - сказала професорка єгиптології Американського університету в Каїрі Саліма Ікрам.

Мумії виявили в 1881 і 1898 роках у двох схованках в руїнах Фів, давньої столиці Єгипту - сучасного Луксора в Верхньому Єгипті.

"Вони вже зазнали багатьох переміщень у Каїрі, а до цього в Фівах, де їх перемістили з власних гробниць в інші гробниці з метою безпеки", - зазначила д-рка Ікрам.

У той час як останки більшості древніх правителів були доставлені з Луксора в Каїр човном по Нілу, деякі з них були перевезли у вагоні першого класу поїзда.

Їх розмістили у легендарному Єгипетському музеї і протягом останнього століття демонстрували туристам з усього світу.

Влада Єгипту сподівається, що новий музей, який повністю відкриють цього місяця, допоможе оживити туризм - основне джерело іноземної валюти для країни.

Хоча парад вважається грандіозною і навіть розважальною подією, єгипетські мумії історично асоціювалися з забобонами і пересторогами.

"Смерть швидко прилетить на крилах до того, хто порушить спокій царя", - проголошувало попередження на гробниці Тутанхамона, яку знайшов англієць Говард Картер у 1922 році.

Нещодавно в Єгипті сталася низка лих. Лише минулого тижня десятки людей загинули в результаті аварії потягу в місті Согаг, і щонайменше 18 людей загинули в результаті обвалення будівлі в Каїрі.

Потім, коли йшла активна підготовка до переміщення мумій, Суецький канал майже на тиждень заблокувало вантажне судно MS Ever Given.

Користувачі соціальних мереж ставлять питання, чи може виною цьому бути "прокляття фараонів".

Питання етичності демонстрації давньоєгипетських мумій обговорюють вже давно. Багато мусульманських учених вважають, що до мертвих слід ставитися з гідністю і повагою, а не виставляти їх як експонати.

У 1980 році президент Анвар Садат наказав закрити Кімнату царських мумій в Єгипетському музеї, стверджуючи, що вона опоганює мертвих. Замість цього він хотів, щоб мумії перепоховали, але його бажання так і не справдилося.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.