АНОНС: Як знайти репресованих родичів? Презентація освітніх відео від Архіву національної пам`яті

16 травня Україна відзначає День пам`яті жертв політичних репресій. З цієї нагоди Архів національної пам`яті презентує п’ять освітніх відеороликів про те, як шукати інформацію про репресованих в Інтернеті та архівах.

У відеороликах розповідається:

  • Що таке Архів національної пам'яті;
  • З чого почати пошук документів про репресованих родичів;
  • В яких архівах шукати інформацію про репресованого родича;
  • Як написати заяву в архів;
  • Як працює Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих при Архіві національної пам'яті.
     

Спікери презентації:

Ігор Кулик, директор Архіву національної пам'яті;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ;

Олег Бажан, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України;

Дарина Рогачук, комунікаційниця Архіву національної пам'яті.

Захід відбудеться у п'ятницю 14 травня в "Освіторія ХАБ" (Київ, вулиця Московська, 2. М. Арсенальна).  Початок об 11:00

Вхід вільний для всіх охочих за умови дотримання каранних норм та попередньої реєстрації: https://bit.ly/3y0ka2b

Реєстраційна форма для представників медіа: https://bit.ly/2RvL69a

Партнери заходу:
Український інститут національної пам`яті;
"Освіторія ХАБ".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.