Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею Майдану

Спорудження Музею Майдану розблоковано. Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею. Знаковий договір підпишуть у прямій трансляції Київ–Берлін.

Про це повідомляє Музей на своєму сайті.

 

Наживо відбудеться урочисте підписання угоди між Національним музеєм Революції Гідності та німецьким архітектурним бюро "Kleihues + Kleihues" про передачу Музеєві авторських майнових прав на реалізацію архітектурного проєкту – будівництво Національного музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

Це уможливлює подальший розвиток меморіально-музейного комплексу, відповідно до заяви Президента Володимира Зеленського 20 лютого 2021 року:

"Особливо важливо отримати звістку про завершення довготривалих перемовин щодо початку створення Музею Революції Гідності. Україна повинна належно вшановувати пам'ять подій 2013–2014 років. У пам'ять про загиблих і на знак вдячності Героям Майдану. Це пріоритетне завдання для країни, втілення якого буде реалізовано у низці подальших стратегічних кроків".


У заході візьмуть участь:

Олександр Ткаченко – Міністр культури та інформаційної політики.

Максим Ярмистий – перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер – архітектори, автори проєкту – онлайн-включенням з Берліна.


Час: 17 травня, понеділок, 13:30–14:30


Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ (метро Театральна)


Акредитація ЗМІ: katya.zabava@gmail.com, 096 39 345 66. Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.


Захід транслюватиметься онлайн.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.