У Києві відкрито виставку про допомогу союзників у Другій світовій

Виставка ініційована ГО «Корпус справедливості» за партнерської підтримки Українського інституту національної пам’яті і спростовує тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що «ленд-ліз» не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної армії на Східному фронті Другої світової війни

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни у Києві, на Контрактовій площі, відкрили фотодокументальну виставку "Lend-lease - зброя перемоги", повідомляє Укрінформ.

 
Фото Геннадія Мінченка

"Cьогодні 22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Всі ми знаємо про те, що 22 червня почали бомбити Київ. Але лише згодом ми дізналися, що насправді війна на теренах України прийшла в 1939 році, і лише згодом, після відступу радянських військ, ми дізналися, що Хрещатик було підірвано саме радянськими військами.

Ця виставка - нагадування про те, що ті мільйони жертв, яких, на жаль, зазнала і Україна під час Другої світової війни, мають бути вшановані, в тому числі і в такий спосіб, тому що ми маємо знати тих героїв, які насправді нам допомагали.

Це нагадування про те, що не тільки завдяки самовідданим жертвам радянських людей, а всіх людей, як брали участь в цій війні, перемога була здобута. Але й завдяки підтримці наших партнерів, в першу чергу США та Британії", - зазначив на презентації міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.