Як знайти репресованих родичів: майстер-клас від Архіву національної пам'яті

Чимало українців мають у своїх родинних історіях «білі плями». У когось у 30-х роках загадково зник прадідусь. У когось бабуся була у Сибіру, але чому і за що у сім’ї говорити боялися.

З 2015 року документи НКВД-КГБ розсекречені. Тепер кожен із нас може зазирнути в минуле і через призму своєї сім'ї дізнатися, як Радянський союз проводив масові репресії.

 

Але як звернутися в архів? Що написати в заяві? Чи потрібно збирати стоси паперів, щоб побачити кримінально-слідчі справи на своїх близьких?

Усі ці та інші питання ви можете поставити у неділю, 12 вересня, команді Архіву національної пам'яті – директору Ігорю Кулику та комунікаційниці Дарині Рогачук.

За останній рік у форматі онлайн працівники Архіву безкоштовно проконсультували тисячі людей і допомогли їм дізнатися правду про репресованих. Не пропустіть можливість поспілкуватися із командою вживу!

Коли: 12 вересня (неділя) о 12:00

Де: Мистецько-гастрономічний простір "Остання барикада" на Майдані

Квитки: https://events.borysov.com.ua/masterclass 

Подія у Фейсбуці: https://bit.ly/3DTV33S 

Перед цим розпитайте своїх рідних про таємниці минулого і підготуйте інформацію про репресованих у своїх сім'ї. Зокрема: прізвище, ім'я та по-батькові, рік, місце народження та проживання на момент арешту тощо. Приходьте навіть якщо не знаєте всього – це не завада для пошуків.

Хто саме вважається репресованим?

Це ті, хто були розстріляні, розкуркулені, депортовані, переселені, вислані у табори чи на спецпоселення, через активну громадянську позицію були відправлені у тюрми та колонії. Всі ті, в кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру в справедливість.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.