АНОНС: Виставка «Дорогоцінні вклади XVIІ–XIX cт. із зібрання Національного музею історії України»

13 жовтня до 970-річчя заснування Києво-Печерського монастиря Скарбниця Національного музею історії України презентує виставку «Дорогоцінні вклади XVII–XIX ст. із зібрання Національного музею історії України»

Ризниці українських церков мали величезну кількість дорогоцінних вкладів – подарунків від князів, гетьманів, старшини, впливових вельмож-іноземців із супровідними документами. Дарчі (вкладні) написи на експонатах містять інформацію про соціальний склад їхніх власників або донаторів. Також вони свідчать про масштаби меценатства та благодійності в часи існування козацької держави – Гетьманщини.
 


На виставці буде представлено близько 30 предметів – церковних і світських старожитностей із дорогоцінних металів та тканини роботи українських та західноєвропейських майстрів-золотарів XVII–XIX cт.

Відвідувачі виставки побачать дорогоцінні вклади від гетьмана Івана Самойловича, київського полковника й родича гетьмана Івана Мазепи Костянтина Мокієвського, вклади архімандритів Києво-Печерської лаври – Іоникія Сенютовича, Зосими Валкевича, очільника лаврської іконописної майстерні Алімпія Галика. У експозиції також будуть представлені золота митра кінця ХVIII ст. роботи майстра Григорія Чижевського, яка походить із ризниці Успенської церкви, та риза до ікони Успіння Богородиці роботи відомого українського майстра Івана Ярославського (1876).

Кураторка виставки – Оксана Терещук, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.

Виставка "Дорогоцінні вклади XVIІ–XIX cт. із зібрання Національного музею історії України" відкриється для загального огляду з 14 жовтня на першому поверсі Скарбниці Національного музею історії України у дев'ятій залі.

За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 грудня 2021 року.

Урочисте відкриття виставки відбудеться 13 жовтня о 15.00.







Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.