Національний музей історії України відкриває виставку до 400-річчя від завершення Хотинської війни

Цього року в жовтні виповнюється 400 років від завершення Хотинської війни — першого повномасштабного зіткнення Речі Посполитої, до якої входили й українські землі, та Османської імперії. До цієї дати Національний музей історії України–МІСТ відкриє виставку «Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи»

Успішна оборона Хотинської фортеці зупинила просування османської армії углиб Центрально-Східної Європи. Українські козаки вкотре продемонстрували свою військову потугу. Султан розраховував швидко розбити козацький табір, втім, у середині жовтня 1621 року був змушений припинити війну та підписати мирну угоду.

 

Невдовзі після завершення битва під Хотином перетворилася на символ воєнної звитяги християнського світу над мусульманським. Сьогодні на цю славну сторінку минулого претендують кілька держав-правонаступниць Речі Посполитої. Україна відзначає річницю події на державному рівні.

Виставка демонструє міжнародний масштаб Хотинської воєнної кампанії 1621 року та показує її ключових учасників — українських козаків, литовських, польських, османських і татарських вояків. У експозиції представлені яскраві зразки зброї і предметів побуту, а також артефакти, пов'язані з полем битви. Відвідувачі ознайомляться із унікальними предметами: булавою, з якою традиційно зображують гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, кухлем німецьких майстрів 1660-х рр., на якому закарбовано сцену битви вершників християн із мусульманами, оригіналом листа з обозу до Лева Сапіги, репродукціями мініатюр Ґанізаде Надірі 1620-х рр., що оспівують гадану перемогу султана.

Герої 400-літньої давнини оживають у художніх реконструкціях Сергія Шаменкова, виконаних на основі досліджень артефактів епохи та джерел першої половини XVII ст. Відвідувачі побачать чотири відтворені фігури — українського козака, польського, османського і татарського воїна. Матеріальні реконструкції комплексів одягу і спорядження яскраво передають реалії Хотинської битви та показують матеріальний вимір військового повсякдення того часу.

Проєкт реалізований у партнерській співпраці з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та Центральним державним історичним архівом України у місті Києві, Чернігівським обласним історичним музеєм імені В. В. Тарновського, Національним музеєм мистецтв ім. Б. та В. Ханенків, Національним історико-етнографічним заповідником "Переяслав", Державним заповідником міста Дубно.

Національна бібліотека Швеції та Бібліотека Музею палацу Топкапи у Стамбулі надали для виставки репродукції унікальних матеріалів.

Куратори виставки — науковці Національного музею історії України Ярослав Затилюк, Максим Яременко і Владислав Безпалько.

Виставку "Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи" відкриють для відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії України у 22-й залі (вул. Володимирська, 2). За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 березня 2022 р.

До загального огляду виставка відкривається в суботу, 6 листопада.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.