Померла колишня очільниця Держдепу США Мадлен Олбрайт

У віці 84 років померла від раку колишня очільниця Державного департаменту США Мадлен Олбрайт

Заяву про її смерть оприлюднила родина колишньої держсекретарки 23 березня.

 
МАДЛЕН ОЛБРАЙТ СКЛАДАЄ ПРИСЯГУ ПРИ ВСТУПІ НА ПОСАДУ 1997 РОКУ. ПОЗАДУ БІЛЛ КЛІНТОН, ПРИСЯГУ ПРИЙМАЄ ВІЦЕПРЕЗИДЕНТ АЛ ҐОР. 
ФОТО: GETTY IMAGES

1997 року вона стала першою жінкою на посаді Державного секретаря в історії Сполучених Штатів. Вона обіймала цю посаду до 20 січня 2001 року – закінчення другого президентського терміну Білла Клінтона.

Під час її каденції відбулися доленосні зміни в дипломатичних відносинах між Україною та США, а також у Східній Європі, колишній Югославії та Росії. Вона була прихильницею жорсткої зовнішньої політики США та застосування військової сили в разі, якщо дипломатія не є достатньо переконливою.

2000 року Олбрайт двічі приїжджала (у лютому та квітні) з офіційним візитом до Києва й закликала тодішню владу дотримуватися демократичних процедур у виборах. Американська влада тоді намагалась встановити тісні зв'язки з Україною заради підтримки демократичних і ринкових реформ, попри корупційний скандал із екс-прем'єр-міністром Павлом Лазаренком з країни. 

Однак після викрадення та вбивства засновника "Української правди" і журналіста Георгія Ґонґадзе 16 вересня 2000 року відносини між Україною та США охололи, а рівень спілкування між офіційними особами суттєво знизився. США різко засудили кричущий випадок зникнення журналіста та затягування розслідування його справи.

Олбрайт відіграла важливу роль в зусиллях США з демократичних перетворень у Східній Європі, колишній Югославії та Росії.

Під час її каденції 1999 року відбулося входження до НАТО низки країн, які під час Холодної війни вважалися членами так званого "соціалістичного табору" – Польщі, Чехії та Угорщини.

Олбрайт також стала свідком зміни політичного режиму в Росії та суттєвих змін у її зовнішній політиці, зокрема оголошення дефолту Росії 1998 року, перехід влади від президента РФ Бориса Єльцина до Володимира Путіна, початок другої чеченської війни у серпні 1999 року, дивна аварія підводного човна "Курськ" і неадекватної реакції російської влади, а також скандалів із причетністю російських спецслужб до вибухів у житлових будинках в низці міст РФ.

Олбрайт була залучена в дипломатичні зусилля із припинення війн та громадянських конфліктів у країнах колишньої Югославії, зокрема втілення Дейтонських угод у Боснії та Герцеґовині. Також, як твердять історики, саме вона переконала Клінтона залучити війська НАТО для захисту албанців Косова від можливих етнічних чисток та геноциду, що проводили сербські війська стосовно інших етнічних груп.

Олбрайт народилася 15 травня 1937 року в Празі в Чехословацькій Республіці. 1939 року батьки забрали її до Лондона, оскільки її тато був дипломатом. Після Другої світової війни, родина повернулась до Чехословаччини, де її батько встиг попрацювати послом в Югославії. Із захопленням влади в Чехословаччині комуністами, родина Олбрайт перебралася до Сполучених Штатів.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.