Депутатка київської міськради пропонує вшанувати полк "Азов""

Депутатка київської міськради Олеся Пинзеник пропонує перейменувати на честь полку "Азов" вулицю Льва Толстого

Депутатка Київської міської ради Олеся Пинзеник направила офіційні звернення Київському міському голові Віталію Кличку з приводу перейменування вулиці Льва Толстого. Вона пропонує переназвати її на честь полку "Азов".

"Увічнення пам'яті патріотів та захисників Полку "Азов" є визначальним для української історії та культури, оскільки ці люди давно боронять нашу країну від російської окупації. Вони в кожному бою показують та доводять свою витривалість та жертовність, борються за незалежність нашої країни. Бійці героїчно не припиняють оборону блокадного міста Маріуполь та продовжують нищити окупанта", – наголосила Олеся Пинзеник.

 

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.