Презентовано Міжархівний пошуковий портал

Державною архівною службою України презентовано Міжархівний пошуковий портал, який дає можливість доступу через єдине вікно до цифрових ресурсів архівів в режимі 24/7

11 травня 2022 року в Укрінформі Державною архівною службою України презентовано Міжархівний пошуковий портал, який дає можливість доступу через єдине вікно до цифрових ресурсів архівів в режимі 24/7.
Анатолій Хромов зазначив, що це знакова подія, яка у перспективі змінить вектор діяльності державних архівів. "Ми не відмовилися від своїх планів, і сьогодні в умовах реального часу мільйонам користувачів світу навіть в умовах війни, ми можемо представити пілотну версію важливого ресурсу, який спрощує життя архівістів та користувачів.
На єдиній платформі з доступом через єдине вікно представлено цифрові ресурси трьох центральних державних архівів України, разом це майже 1,5 млн повнотекстових сканкопій архівних документів, до яких створено повноцінний пошуковий апарат. Йдеться про Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Центральний державний архів громадських об'єднань України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України". 
Анатолій Хромов закликав активно користуватися ресурсом, "адже нам важливо дізнатися думку користувачів: наскільки він зручний, ефективний і сучасний", – зауважив він. Скориставшись зворотним зв'язком користувачі можуть залишити свої враження та пропозиції.
 
Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.