Відкрилася виставка «Лендліз. Перезавантаження»

Національний музей історії України у Другій світовій війні презентував новий виставковий проєкт “Лендліз. Перезавантаження”

Як повідомляє Укрінформ, експозиція присвячена історії мілітарної та економічної співпраці країн антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни та держав вільного світу під час російсько-української війни, що нині триває.

 

"Як ви знаєте, США вдруге відкривають лендліз. Вперше це було для антигітлерівської коаліції, цього разу відкрили для антипутінської коаліції. Тут ви побачите деякі експонати, які ніколи ніхто не бачив, які розповідають про перший етап лендлізу під час Другої світової війни і про події захисту незалежності України тут і зараз", - сказав міністр культури та інформації політики Олександр Ткаченко.

Глава МКІП додав, що Україна дуже вдячна Америці за допомогу, але нині очевидно, що зброї наразі не вистачає. "Тому це ще й нагадування того, що війна досі триває, програма лендлізу потрібна. Як перемогли гітлера, так переможемо й зараз", - зазначив він.

На виставці представлені експонати, надані американськими та українськими інституціями. Один із найновіших – протитанковий ракетний комплекс "Джавелін", який 27 червня знищив ворожий танк. Є й фрагмент понівеченого прапору.

"Я відчув злість, коли побачив таку наругу над прапором", - розповів американський доброволець із позивним "Рейнмен", який знайшов цей прапор та передав у музей.

Він зазначив, що дуже вражений гостинністю та відкритістю українців і не виключає того, що у майбутньому хотів би жити в Україні.

Куратор виставки Андрій Солонець додав, що виставка працюватиме тут близько півтора місяця.

Вхід коштує 30 грн для дорослих та 20 для студентів та школярів.

Виставка демонструє неперервність традицій взаємодопомоги демократичних країн у боротьбі з агресивними диктатурами та спростовує продукований в СРСР та сучасній росії міф про незначний вплив програми лендлізу на здобуття перемоги над нацизмом і мілітаризмом.

Її розміщено в новому експозиційному просторі – відкритій після ремонту Нижній Московській брамі ХVІІІ ст. Печерської фортеці. Художник – Антон Логов.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.