До України привезли копію листа Карла ХІІ про визнання незалежності України. ОНОВЛЕНО

Очільниця уряду Швеції Магдалена Андерссон привезла до України копію листа короля Карла ХІІ 1711 року з інструкцією про визнання всієї України і Війська Запорозького як незалежної держави

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Очільниця уряду Швеції Магдалена Андерссон привезла до України копію листа короля Карла ХІІ 1711 року з інструкцією про визнання всієї України і Війська Запорозького як незалежної держави.

Андерссон зазначила, що привезла в Україну особливий подарунок – копію листа Карла ХІІ з національного архіву Швеції, написаного 1711 року з приводу Пилипа Орлика.

"Він там дає настанови шведському послу, щоб він визнав Запорізьку Січ як незалежну державу, як суб'єкт міжнародного права, щоб не було утисків від московського царя. Я думаю, що це дуже добре вкладається в теперішній політичний контекст. Уже на початку 18 століття наш король тоді був вражений козаччиною і козацькою демократією", - сказала премʼєрка Швеції.

Ось переклад найважливішого, п'ятого пункту, цього листа:

"Водночас він має наполягати на тому, щоб ця Стаття, яка затверджує свободу України і всіх Запорожців, негайно ж і повністю стала чинною, щоб таким чином вся Україна і Військо Запорозьке в повному обсязі отримали давні свободи і вольності, а також отримали власність землею у своїх давніх кордонах під керівництвом теперішнього гетьмана Пилипа Орлика; так, щоб народ, який описаний вище, одразу ж отримав статус незалежної Держави, і більше ніколи і жодним чином не був під послухом Царя чи його протекцією" (переклад Марини Траттнер).

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.