МКІП проведе захід-роз’яснення щодо перенесення памʼяток радянської спадщини

Наступного тижня Міністерство культури та інформаційної політики проведе публічний захід для розʼяснення щодо перенесення памʼяток радянської спадщини

На цьому наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу у Кіровоградській ОВА, передає Укрінформ.

"Буквально вчора у нас було засідання ради при Мінкульті, куди входять відомі історикознавці, культурологи, і буквально сьогодні мають бути надруковані на сайті Мінкульту рекомендації з приводу памʼятників. Тобто, це фахова точка зору. Наступного тижня ми зробимо публічний захід стосовно розʼяснення щодо перенесення памʼяток", - сказав очільник МКІП.

Він висловив думку, що памʼятки, які пропагують радянську тоталітарну спадщину чи російські наративи, але мають культурну чи історичну цінність, можливо, у деяких регіонах слід "організовувати у парки радянських тоталітарних речей чи російського імперського минулого".

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.