Культурні цінності з «Межигір’я» та «Сухолуччя» передадуть музеям, які пограбували росіяни

Книги, картини, ікони та інші культурні цінності з резиденції «Межигір’я» та мисливського будинку «Сухолуччя» передадуть у музеї, що постраждали від російської агресії

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

"Вилучені культурні цінності мають належати усім українцям. Збереження цих предметів для суспільства, їх вивчення й публічне представлення – абсолютний пріоритет нашої національної музейної політики. Ми плануємо передати предмети профільним музеям, зокрема тим, які зазнали руйнувань унаслідок російської агресії, та тим, які пограбували росіяни", – сказав очільник МКІП Олександр Ткаченко.

Повідомляється, що наразі стягнуті активи зберігаються в Національному художньому музеї України. Далі МКІП ухвалить рішення про передачу цінностей для постійного зберігання до конкретних закладів.

Так, вилучено картини, зокрема, "Вид Феодосії в місячну ніч" І. К. Айвазовського, "Вид на долину Аніо біля Тіволі" К. Моргенштерна. Також наявні книги, включно з Апостолом, виданим Іваном Федоровим в 1574 році, ікони ХІХ ст. "Богоматір Скоропослушниця", "Воскресіння Христове зі святами", "Богородиця Казанська", вази, дерев'яні скульптури, годинник підлоговий у стилі Людовіка ХV, виготовлений в 1765 році у Франції.

Також до власності держави перейшла монета із зображенням Хреста Єфросинії Полоцької та вставками зі штучного каміння, пам'ятна медаль "Образ Казанської Богоматері", набір пам'ятних медалей "В пам'ять 200-річчя перемоги у війні 1812 року", мощовик з мощами Святого Віктора, 61 лист "Спеціальної карти Європейської Росії" автора І.А. Стрельбицького, виконані в 1921 році в росії, горщик періоду Трипільської культури.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.