IN MEMORIAM: Відійшов у вічність історик Сергій Білокінь

14 квітня у віці 74 роки помер доктор історичних наук, професор, лауреат Національної премії імені Тараса Щевченка, Сергій Білокінь

Про це на свой Facebook-сторінці повідомив видавець Олександр Савчук.

"Сьогодні, в страсну п`ятницю, пішов від нас Сергій Іванович Білокінь (1948-2023). Ціла епоха. Жодне дослідження з історії українського мистецтва першої половини ХХ століття не можливе без його праць. Та зараз все більше задумуюся про його дружнє ставлення до мене і роль Вчителя, яку він так делікатно зіграв у моєму житті. Царство небесне... Сподіваюся, тепер Ви стрінетеся з усіма героями Ваших досліджень...", - написав Савчук

Сергій Білокінь 1971 року закінчив історичний факультет Київського університету, 1974 року — аспірантуру на філологічному факультеті Московського університету. У 2000 році захистив докторську дисертацію на тему "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917—1941 рр.: Джерелознавче дослідження" (2000).

Лауреат Шевченківської премії 2002 року за книгу "Масовий терор як засіб державного управління в СРСР".

Сергій Білокінь також досліджував життя та творчість французького поета українського походження В. Гриценка.

Є упорядником, науковим редактором і автором переднього слова до першого тому другого, уточненого чотиритомного видання Української малої енциклопедії, що вийшов 2016 року у київському Університетському видавництві "Пульсари".

Помер Сергій Іванович Білокінь під час проходження лікування у США.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.