АНОНС: брифінг з нагоди відкриття виставки «Биківня в документах і пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій 20 травня 2023 року Український інститут національної пам’яті та Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» проведуть брифінг для ЗМІ, приурочений до початку експонування виставки «Биківня в документах і пам’яті».

Виставка "Биківня в документах і пам'яті" показує Биківнянську трагедію в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися в УРСР, розказує технологію радянського терору, інформує про організаторів і виконавців масових політичних репресій та розповідає історії постатей Биківнянського мартиролога – від відомих письменників, акторів, науковців до селян і робітників.

Банери висвітлюють також трансформацію Биківні з території злочину в загальноукраїнське і міжнародне місце пам'яті, підкреслюючи важливість для суспільства усвідомлювати втрати, спричинені програшем у національно-визвольній боротьбі і більшовицькою окупацією.

У виставці використані раніше засекречені документи НКВС, рідкісні архівні матеріали та документи з приватних зібрань.

У брифінгу візьмуть участь: Роман Подкур, Голова Національної комісії з реабілітації, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Тетяна Шептицька, заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

Обговорюватимуться наступні теми: День пам'яті жертв політичних репресій-2023, політика національної пам'яті в умовах воєнного часу, Биківнянські могили як місце злочину радянського режиму і як місце пам'яті для сучасних поколінь українців, масові репресії в радянській Україні як прояв державного терору в СРСР, їх особливості та наслідки.

Час: 20 травня, 12:00

Місце проведення: м. Київ, Контрактова площа, сквер між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді (поруч із банерами виставки).

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.