На Полтавщині перейменували «Криницю Петра I»

У Новоселівській громаді Полтавського району прибрали символ звеличення московського царя Пєтра I.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам'яті (УІНП) виконком Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийняв рішення №74 "Про перейменування культурної спадщини". Ним переозначено історико-туристичний об'єкт, а також гідрологічну пам'ятку природи "Криниця Петра I".

Відтепер гідронім має назву "Мавчина криниця". Також у межах виконання деколонізаційного закону та у зв'язку із перейменуванням звідти знято відповідні символи та таблички, що звеличували  московського царя Петра I.

Криниця розташована неподалік сіл Терентіївка та Лісові поляни Новоселівської сільської ради. 

Як повідомили у Полтавському офісі УІНП та виконкомі Новоселівської громади, колишня російська назва як маркер "руского міра" з'явилася ще у часи СРСР — рішенням облвиконкому від 16.11.1979 року за №437. Нині ця гідрологічна пам'ятка природи внесена до Державного кадастру обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України.

"Тривалий час культивувався міф: московити, нібито, вирили криницю під час підходу до місця переправи через Ворсклу напередодні Полтавської битви. Мовляв, солдатів окупаційної армії Московського царства, які рухалися до Полтави, мучила спрага, і вони вирішили викопати криницю саме в цьому місці. Невдовзі під'їхав Пьотр і, бачте, це вам не абищо — іспіл водіци. Громадська організація "руская общіна Полтави" в часи проросійського режиму Януковича за сприяння "Громадської палати Російської Федерації" та "Спілки сімей військовослужбовців Росії" створили ледь не культ криниці і відповідно московського царя Пєтра I", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.